Історія частина 2

Про Гайдука Григорія Федоровича

Доля Гайдука Григорія Федоровича схожа з долями тисяч молодих юнаків та дівчат, чия молодість випала на нелегкі довоєнні роки, роки Голодомору, Великої Вітчизняної війни, післявоєнної відбудови. Через його життєвий шлях можна прослідкувати великий історичний період нашої країни. І Григорій Федорович – завжди у центрі подій, ніколи не відсиджувався осторонь.
    Майбутній учитель сам дуже любив учитися, завжди шукав для себе щось нове, цікаве.
    Я ставлю Григорія Федоровича за приклад собі та вам, бо він ніколи не зупинявся на досягнутому, пірнав у знання з головою, всім серцем любив свою Батьківщину, завжди прагнув зробити краще для людей, долаючи всі перешкоди та негаразди.
    Народився Григорій Федорович Гайдук 08 березня  1918 року в смт Березнегувате  у родині селянина-бідняка.
    З 1938-го року Григорій Федорович у лавах Червоної Армії. 

Службу проходив  в Одеському воєнному окрузі.  Війну пройшов від першого до останнього дня. Воював  під Москвою, на Курській дузі. Був поранений і контужений. В 1941 році пройшов тримісячні  курси молодших лейтенантів. Потім був командиром розвідгрупи. Війну закінчив у званні майора.
    Батьківщина високо оцінила бойові заслуги свого солдата. Свідченням цього є ордени та медалі, що виблискували на грудях фронтовика. Григорій Федорович нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, «За победу над Германией» та багато інших.
     А після війни – знову мирний учительський труд. Навчався в Херсонському педагогічному інституті на вчителя російської мови та літератури. Працював на різних посадах  в Березнегуватому – від вчителя російської мови та літератури до методиста відділу освіти.
Помер Григорій Федорович 28 травня 1981 року.

Учителю вклоняємось доземно

Вчителями Димченко М.О. та Смірновою Н.О. під час акції «Історія одного фото» була доповнена інформація про вчителів фронтовиків.