Березнегуватська ЗОШ I-II ступенів №1 - Історія. Урок ««МИКОЛАЇВЩИНІ – 75 !»»
Форма входу

БЛОГ


Урок ««МИКОЛАЇВЩИНІ – 75 !»


Березнегуватська загальноосвітня  школа І-ІІ ступенів № 1


Розробила: вчитель історії та географії
 Н.О. Смірнова


Вікова категорія: 7 клас (всі учні класу є вихованцями історико-краєзнавчого гуртка Березнегуватського будинку дитячої творчості, керівник Смірнова Н.О.)

Мета: актуалізувати та поглибити знання про Миколаївську область:
•    удосконалити  навички обробки та аналізу навчальної тематичної інформації;
•    розвивати вміння  монологічного висловлювання на задану тему;
•    сприяти вихованню патріотичних почуттів, шанобливого ставлення до державної символіки, пошани до видатних діячів та історичного минулого Миколаївщини, формуванню в учнів національної самосвідомості .
•    Методи і прийоми:  евристична бесіда, уявна історична подорож, розповідь, запитання, випереджаюче завдання, самостійна робота з контурними картами, проблемні запитання,  пізнавальна хвилинка, вправа «Незакінчене речення», гра «Лото».
Міжпредметні зв’язки: історія, географія, українська література, геральдика, логіка.
Обладнання: святково прикрашена класна кімната, вишиваний рушник, плакати із зображенням державних символів, обласна та районна символіки, карти України та Миколаївської області, індивідуальні контурні карти учнів, світлини із зображенням визначних людей та подій краю.
Підготовчий етап: за декілька днів вчитель об’єднує учнів у групи: «історики», «знавці геральдики», «знавці економіки» (кожна група отримує своє завдання і пам’ятку).
Тип уроку: урок-конференція

Структура уроку:

І. Організаційний етап
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІІІ. Актуалізація знань учнів
ІV. Опрацювання матеріалу
V. Практична частина
VІ. Підсумок урок
VІІ. Рефлексія
VІІІ. Домашнє завдання

І. Організаційний етап

Учитель: Рада Вас бачити в 7 класі. Ви підросли, бачу серйозні зацікавлені обличчя, отже, почнемо нашу конференцію .

ІІ. Мотивація учбової діяльності
Сьогодні у Вас є можливість не просто отримати нову інформацію. Ви із звичайних учнів перетворитесь на вчених-дослідників, людей творчого пошуку.
Наша земля відома торговим шляхом «із варяг у греки», легендарним форпостом запорозького козацтва і будівництвом першої верфі.
Сьогодні Миколаївщина – край суднобудівників, хліборобів, енергетиків, машинобудівників та науковців. Продукція миколаївських підприємств – морські та річкові судна, газові турбіни, глинозем, соняшник і зерно відомі у всьому світі.
Багата область своїми історико-культурними пам’ятками, туристично-оздоровчими базами. Стародавня Ольвія та золоті чорноморські пляжі популярні серед тисяч відпочиваючих України так і зарубіжжя.
Та найбільша слава Миколаївщини – її люди! Завдяки їх наполегливості, самовідданій праці область нарощує соціально – економічні показники, примножуючи здобутки незалежної України.

Тема нашого уроку-конференції: «МИКОЛАЇВЩИНІ – 75 років!».

ІІІ. Актуалізація знань учнів
Вправа «Незакінчене речення» + самостійна робота з контурною картою:
1.    Область, в якій ми живемо називаеться  … ? Позначте її кордони на контурній карті України.




2.    Миколаївська область знаходиться …?
3.    Області, з якими межує Миколаївщина …? Покажіть їх на карті України.
4.    Наш обласний центр називається …? Підпишіть його на контурній карті Миколаївської області.
5.    Найбільша річка Миколаївської області називається …? Підпишіть її на контурній карті Миколаївської області. 



ІV. Опрацювання матеріалу


Вчитель: «Як окрема політико – адміністративна одиниця Миколаївська область була створена  22 вересня 1937 року. ЇЇ площа 24,6 тис. кв. км. (4,7% території України). Протяжність з півночі на південь – 194  км., з заходу на схід – 204 км. На півдні Миколаївщина омивається водами Чорного моря. До території області належить 4 острови: Березань, Довгий, Круглий, Майський та західна частина Кінбарнського півострова. Область поділяється на 19 адміністративних районів, 9 міст, 17 селищ, 822 сіл. Населення області - ≈ 1 млн. 240 тис. чол (2,6 % населення України).»

ВИСТУП  ГРУПИ  «ЗНАВЦІВ ГЕРАЛЬДИКИ»

Миколаївська обласна Рада рішенням від 27 липня 2001 року затвердила герб і прапор Миколаївської області.

1.Опис герба

Герб Миколаївської області – це прямокутний щит округлений внизу. На синьому полі — золота архієрейська митра на схрещених золотих посохах. У срібній хвилястій базі — амфора натурального кольору. Щит вписується в еклектичний картуш сталевого кольору, увінчаний вінцем з п'яти золотих колосків. На картуші розташовані якір та виноградна лоза з гроном зеленого кольору.

2.Статут герба

2.1 Герб є символом області, який відображає її географічне місцезнаходження, історичні традиції, господарську направленість, а також є зовнішнім атрибутом влади.
2.2 Еталон герба в кольоровому та чорно-білому варіантах, у градаціях сірого кольору, а також комп’ютерна версія знаходиться у голови Миколаївської обласної Ради.




3. Опис прапора

Пра́пор Микола́ївської о́бласті- Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, що складається з трьох горизонтальних смуг: білої, жовтої та синьої. Співвідношення ширин зазначених смуг 2:1:1. Нижня смуга хвиляста. У центрі — зображення золотої архієрейської митри на схрещених золотих посохах. Зворотна сторона прапора має дзеркальне відображення.




ВИСТУП  ГРУПИ  «ІСТОРИКІВ»

Перші відомі поселення на території Миколаївщини були на берегах річок Південний Буг та Інгул близько 20 тисяч років тому назад. Найдавніші із відомих по своїй назві скотарсько – землеробські племена- кіммерійці (VIII-VII ст до н.е.), залишили у степовому побужжі багато поховань. Про них Гомер згадує у своїй поемі «Одісея»: «Врешті дістались ми течій глибоких ріки Океану. Там розташовані місто й країна кіммерійських».


                          

Пізніше скіфи, які витіснили кіммерійців, заснували землеробську Скіфію.
Геродот – відомий давньогрецький історик – перетнув Скіфію від пониззя Дунаю до античного міста Ольвії. В одній із перших робіт, що збереглися,-«Історії» (9книг) цей вчений дає систематичний опис життя і побуту північно-причорноморських племен Скіфії (4-а книга).
21 червня 1971 — експедиція під керівництвом Б.Мозолевського (народився в с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області) під час археологічних досліджень Товстої Могили зробила сенсаційну знахідку — багате скіфське поховання, серед скарбів якого була славнозвісна Пектораль. Одягнувши її на шию і замаскувавши старою тілогрійкою, Мозолевський інкогніто доставив безцінну знахідку до Києва.

  


Майже 2,5 тисячі років тому в Північному Причорномор’ї з’явилися мешканці з берегів теплого Егейського моря. Це були стародавні греки , які називали себе еллінами. Першим грецьким поселенням у Північному Причорномор’ї вважається поселення на о. Березань, яке пізніше ввійшло до складу грецького міста – держави Ольвії. Ольвія (в перекладі з грецької «щаслива») була заснована мілетянами на початку 6 ст. на високому правому березі Бузького лиману. Проіснувала вона ціле тисячоліття.


  


Фармаковський Борис Володимирович – видатний вчений-архіолог, який багато зробив для відкриття стародавнії Ольвії. Починаючи с 1896-го до 1927 року, кожне літо проводив у своїй улюбленій Ольвії. Фармаковський не тільки виявив точні кордони міста, але й склав науковий план розкопок.
 

У ІІІ ст. до н. е. могутня колись Скіфія занепадає і поступається своїм місцем новим прибульцям із Сходу – войовничим сарматам. Сарматські жінки були не менш сміливі, ніж чоловіки, і одягались як вони. Списи і стріли скіфів не могли пробити спорядження сарматів, зроблене з металу і кінських копит, які були розрізані на пластини.


В кінці ІІ ст. германське плем’я готів рушило від берегів Балтійського моря на південний схід. До середини ІІІ ст. вони захопили Північне Причорномор’я, підкоривши сарматів. Більш, ніж на сто років вони стали господарями нашого краю.
 



На Миколаївщині у ІІІ ст. нашої ери виникають поселення черняхівських племен. Їх занепад припадає на кінець IV-V ст. і пов’язаний із навалою гунів.

   


В кінці ІV ст. почалося вторгнення кочівників-гунів, які прийшли із степів Центральної Азії. Римський історик писав про них: «День і ніч вони проводять на коні… Їдять і п’ють, і схилившись на круту шию коня, засипають…» Частина готів скорилася гунам, а частина переправилася через Дунай.



В VІ ст. від Карпатських гір до Дунаю і Дніпра просувалися слов’янські племена. В VІІ- VІІІ ст. слов’яни розселилися вже на великій території східної Європи. А в кінці ІХ ст. тут з’являється нова держава Київська Русь. За літописними відомостями «Повісті минулих літ» «сидяху по Бугу» слов’янські племена уличів та тіверців.





З кінця V до рубежів ІХ-Х ст. по території нашого краю кочували болгари, хозари та інші народи які мали свої держави – Велику Болгарію та Хозарський каганат.
В період існування Київської держави територія Миколаївщини була ареною боротьби з кочівниками
У середині ХІІІ ст. південні степи захопили монголо-татарські завойовники. В першій половині ХІV ст., утворена ними держава – Золота Орда досягла свого розквіту, і на території Миколаївщини виникають  золотоординські міста: В.Мечетня, Акмалі-Сарай, Ак-Мечеть, Баликлея



З кінця V до рубежів ІХ-Х ст. по території нашого краю кочували болгари, хозари та інші народи які мали свої держави – Велику Болгарію та Хозарський каганат.
В період існування Київської держави територія Миколаївщини була ареною боротьби з кочівниками
У середині ХІІІ ст. південні степи захопили монголо-татарські завойовники. В першій половині ХІV ст., утворена ними держава – Золота Орда досягла свого розквіту, і на території Миколаївщини виникають  золотоординські міста: В.Мечетня, Акмалі-Сарай, Ак-Мечеть, Баликлея


  




Коли Золота Орда розділилася на декілька частин, цим скористалися правителі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт розширив кордони князівства до Чорного моря. Литовські князі будували на завойованих територіях сучасної Миколаївщини фортеці та гарнізони : Соколець (біля м. Вознесенська), Вітовка (південна околиця Миколаєва), Дашів (пізніше – турецька фортеця Очаків).
   






Рятуючись від польсько-литовської шляхти та місцевих феодалів, українські селяни втікали в незаселені придніпровські та прибузькі степи. З часом селяни-втікачі збираються в групи для боротьби з своїми гнобителями. З поселень таких втікачів-козаків і виникло українське козацтво, яке вписало нову сторінку в історію причорноморських степів.

  




Головною метою для Росії, до складу якої входила Україна, в ІІ половині ХVІІІ ст. було одержання вільного виходу до Чорного та Азовського морів. Щоб досягти своїх цілей, Росія двічі: у1768-1774 і в 1787-1791 рр. вела тривалі війни проти Туреччини. За мирним договором 1774 року між Росією і Туреччиною землі, що лежали між Дніпром та Південним Бугом відійшли до Росії. 6 грудня 1788 року, в день, який святкується як церковне свято Святого Миколи зимового, князь Григорій Олександрович Потьомкін призначив штурм турецької фортеці Очаків. На честь перемоги російських військ під Очаковом в день Святого Миколи Миколаїв й одержав свою назву.


 



   


 


                                    
                                                      ВИСТУП «ЗНАВЦІВ ЕКОНОМІКИ»

Миколаївська область – це високорозвинутий, індустріальний регіон республіки і визначається потужною, багатогалузевою промисловістю, яка має дуже важливе значення в структурі народногосподарського комплексу України.
 Провідна галузь – суднобудування представлена в обласному центрі великими державними підприємствами Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод", "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара", ВАТ"Дамен Шіпярдс Океан", Суднобудівний завод "Лиман" та Миколаївська малотоннажна верф. Основною продукцією цих потужних підприємств – танкери, суховантажі, контейнеровози, рефрижератори, траулера, плаваючі готелі, катера тощо.
Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" – "Машпроект" виготовляють багатопрофільні газотурбінні двигуни, які використовуються як для обладнання кораблів та суден, так і для транспортування природного газу та виробництва електроенергії.
 ВАТ "Первомайський завод "Дизельмаш" є єдиним на Україні підприємством, що виробляє дизелі, дизель-генератори та дизельгазогенератори. Заводами-монополістами України являються акціонерні товариства "Миколаївський завод мастильного і фільтруючого обладнання", " Завод "Дормашина", який виробляє асфальтоукладальники, " Первомайський завод "Фрегат" – дощувальні машини тощо.
Провідне місце в промисловому потенціалі області займає також кольорова металургія, яка представлена одним з найбільших в Європі підприємством алюмінієвої промисловості – АТ "Миколаївський глиноземний завод", потужністю 1 млн. тонн глинозему на рік. Близько 90% своєї продукції завод експортує в інші країни, а натомість підприємство отримує готовий алюміній.
 Електроенергетична галузь регіону представлена п'ятьма підприємствами головним з яких є ВО "Південно-Українська АЕС".
В області досить розвинута промисловість будівельних матеріалів. Вона представлена ВАТ "Югцемент" потужністю понад 1 млн. тонн цементу на рік, цегельними підприємствами загальною потужністю понад 49 млн. штук умовної цегли на рік, підприємствами залізобетонних виробів потужністю 195 тис куб. метрів на рік тощо. В північній частині області розміщені підприємства, які випускають щебінь та гранітні вироби.
 Легка галузь представлена значними підприємствами швейної промисловості які виробляють чоловічий, жіночий та дитячий одяг (акціонерні товариства "Евіс", "Вікторія", "Санта Україна"), трикотажні та галантерейні вироби (АТ "Аура", "Ангела"), шкіряну сировину, шкіргалантерею та різноманітне взуття (АТ "Возко", "Ніккож" та "Ніко"). Ця галузь виробляє до 9% республіканських обсягів продукції легкої промисловості.
 Одне з провідних місць в області займає розвинута харчосмакова галузь, доля продукції якої в республіканському виробництві становить більше 3% (м’ясна, молокопереробна, макаронна, хлібопекарська, цукрова, лікеро-горілчана, кондитерська).
Найбільші підприємства АТ«Сандора», «Ольвія», АТ «Радсад», «Янтар», «Лакталіс»,  АТ "Очаківський рибоконсервний комбінат».
 Галузь хімічного виробництва представлена акціонерним товариством «Алиє паруса».
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
 Сільськогосподарське виробництво в області здійснюють колективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства.  Основними культурами рослинництва в області є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза),  технічні культури – соняшник та цукрові буряки,  овочево-баштанні культури. Розвинуте садівництво та виноградарство.
 В середньому за рік область виробляє до 2 млн. тонн зерна, більш як 230 тис. тонн соняшника, до 200 тис. тонн цукрових буряків, понад 200 тис. тонн овочів тощо. Частка області в загальнореспубліканському виробництві зерна досягає 5,7%.
 Розвинуте рослинництво, в якому значну питому вагу займають кормові культури, є доброю базою для тваринництва, яке має м'ясо-молочний напрямок. До 30% великої рогатої худоби сконцентровано в особистих приватних господарствах населення, а свиней – понад 46%.


V. Практична частина

Дітям було надано випереджальне завдання: знайти досягнення  в країні обласного, місцевого рівнів.

Наприклад: Факти, події, досягнення в Україні.

 Всеукраїнський рівень  
   
1. Руслана - І місце на Євробаченні.
2. Брати Кличко- чемпіони світу з боксу.
3. Леонід Каденюк - перший український космонавт.
4. Андрій Шевченко - футболіст.
5. Василь Вірастюк – найсильніша людина в світі.
6. ЄВРО- 2012.
7. Яна Клочкова – 4-х кратна олімпійська чемпіонка з плавання

Обласний рівень


1. Інга Бабакова - олімпійська чемпіонка з стрибків.
2. Ілля Кваша  — український стрибун у воду, бронзовий призер Олімпійських ігор.
3. «Дикий Сад» -  пам’ятка історії.
4. Мигія – Національний природний парк «Гранітно-степове Побужжя».
5. Зоопарк - найкращий в Україні.




Місцевий рівень

1. Борщак Ілько Львович - Один з провідних вчених-гуманітаріїв української діаспори 19.07.1892—11.10.1959.
2. Картава Іван Єлізарович – хірург-новатор, талановитий лікар піготував десятки лікарів – хірургів області.
3. Герої Радянського Союзу – Сини Березнегуватщини: Веденко Віктор Антонович(с. Висунськ), Скорий Іван Антонович (с.Тетянівка), Щербина Микола Гаврилович (с.Яковлівка), Чепурний Микола Миронович (с. Калачеве).
4. Кравченко Петро Іванович – скульптор від Бога. Творець пам’ятників в багатьох державах колишнього Радянського Союзу.
5. Затурян Анатолій Ілліч – заслужений працівник культури України, викладач Миколаївського колледжу культури і мистецтв. Визнаний "Людиною року Миколаївщини".
6. Котляр Юрій Вадимович – колишній учень нашої школи, вчений у галузі історії України, доктор історичних наук.

Гра «Лото»
Вчитель: Щоб з’ясувати наскільки добре ви запам’ятали матеріал уроку пропоную гру «Лото». Для цього необхідно співставити зображення і їх назви. (В кінці гри таблиця на дошці набуває такого вигляду) .








VІ. Підсумок урок

Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її! Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову.  Щоб кожен із гордістю міг сказати:
«Я громадянин України!» Україна потребує вашої енергії та молодечого запалу, вашої праці та любові. Сьогодні ви – ще тільки школярі, але вже у цю мить ви є громадяни, які небайдужі до всього, що відбувається в рідній домівці, громаді, Батьківщині. Адже зробити свою країну багатою, а себе щасливим, зможе тільки той, хто любить свою Вітчизну, свій народ, своїх батьків і свою оселю. Для того потрібно багато працювати. Сьогоднішня ваша праця – навчання. Отриманні знання повинні допомогти вам увійти в доросле життя зрілими громадянами незалежної держави.

VІІ. Рефлексія

Діти, яка інформація почута сьогодні на уроці викликає у вас  почуття гордості за наш край ?

VІІІ. Домашнє завдання
 За бажанням:
1.    Намалювати свою роботу на уроці.
2.    Написати статтю в класну газету «Бригантина» про перший урок.
3.    Уявити себе кореспондентом, який побував у нас на уроці. Підготувати репортаж.

Дякую за плідну працю.



Пошук на сайті

Календар
«  Декабрь 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

...

Поділитись


Copyright MyCorp © 2016