Правильний режим дня школяра — це доцільно організований розпорядок добової діяльності, який відповідає віковим особливостям і передбачає повторюваний щодня автоматизм життєвих процесів. При цьому надзвичайно важливо, щоб усі елементи режиму проводилися строго послідовно й у той же час.

Це сприяє виробленню стійких умовних рефлексів, причому кожен попередній етап денного ритму є умовним сигналом для виконання наступного. У зв'язку з цим учні, які дотримуються режиму дня, швидше залучаються до роботи, швидше засинають і менше втомлюються.

У задачу побудови режиму дня входить правильна організація сну, харчування, організація зміни видів діяльності, чергування праці та відпочинку.

У добовому бюджеті часу учнів виділяються такі основні компоненти: навчальні заняття в школі та вдома, сон, позашкільні заняття: музика, читання художньої і науково-популярної літератури, заняття (іноземною мовою та ін.), самообслуговування, виконання правил особистої гігієни, прийом їжі, перебування на свіжому повітрі, заняття фізкультурою і спортом.

З віком змінюється співвідношення окремих компонентів режиму в часі, з'являються нові види діяльності, міняється характер організації і проведення тих чи інших режимних моментів.

Природно, що жодна схема розпорядку дня не може бути універсальною, однаково придатною для всіх. Однак головне правило — розумне чергування розумових і фізичних навантажень з відпочинком, раціональне харчування — слід виконувати у всіх випадках.

Особливу увагу слід приділяти організації відпочинку. Організм школяра повинен відпочивати не тільки під час нічного сну, але і протягом навчального дня, у перервах між заняттями в школі та вдома, між іншими видами позашкільної діяльності. Обов'язковим повинне бути перебування на свіжому повітрі.

Життя дитини, зрозуміло, не вичерпується тільки шкільними заняттями. Діти шкільного віку з величезним задоволенням займаються в технічних і художніх гуртках, музичних, спортивних, юннатських школах, люблять відвідувати концерти, кіно, театри. Однак перегляд кінофільмів і телевізійних передач, відвідування театру не повинні порушувати їхнього режиму і шкодити здоров'ю та навчанню. Культурні заходи й заняття за інтересами слід регламентувати, враховуючи на вікові особливості дітей.

Нерідко лікарям доводиться вислухувати скарги батьків на неспокійний сон, збудливість дитини. Часто ці небажані явища зустрічаються в тих школярів, які зайняті в численних секціях і гуртках, учаться в спецшколах, перебувають далеко від будинку і яким не дуже подобається те, що пропонують ці гуртки та спецшколи.

Дитина воліє гуляти на вулиці з друзями, але їй доводиться їздити в музичну школу, спортивну чи . Звичайно те, що не подобається, вдається погано і забирає багато часу, до того ж не приносить радості та задоволення.

Найчастіше батьки намагаються дати своїм дітям і вкласти в них те, чого недоодержали у своєму дитинстві. Вони усвідомлюють це і саме цим пояснюють свою наполегливість у насильницькому розвитку дітей. Однак в одних дітей розвивається нервовий тне і порушення сну через навчання в ненависній музичній школі та додаткових заняттях англійською мовою з педагогом, в інших — нейродерміт після того, як до англійської школи і фігурного катання додалися спеціальні заняття історією.

Люди розпоряджаються своїм часом по-різному: одні керують часом, а інші підкоряються йому.

У шкільні роки треба навчитися берегти час. Для цього кожен школяр може спробувати «сфотографувати» свій день: на аркуші паперу ліворуч записати кожну, навіть найменшу справу, а праворуч — проставити витрачений на неї час.

Наприклад:

«Робив уроки з фізики — 25 хвилин».

«Відвідував бібліотеку — 40 хвилин».

І так усе з точністю до хвилини. Увечері переглянути записи та визначити, де і коли був витрачений час даремно. Відразу слід подумати, як краще спланувати завтрашній, день, щоб втрати часу не було. Така «фотографія» допоможе навчитися цінувати час.

Деякі учні повільно встають зранку, не поспішаючи проводять прибирання кімнати, довго готуються до виконання домашніх завдань і т. ін. Разом з тим годину чи дві змарнованого часу при належній навичці й контролі з боку батьків школярі могли б провести на свіжому повітрі або займаючись суспільно-корисною працею.

Особливий день для школяра — неділя. Вона повинна бути днем повного відпочинку, у цей день ніяких уроків! Домашні навчальні заняття краще приготувати в суботу після обіду, а тим, хто вчиться в другу зміну, — у понеділок зранку. Вихідний день слід присвятити улюбленим заняттям і розвагам, а час, що залишився після вечері, присвятити підготовці до наступного навчального дня.

Неділя—день відпочинку, і цей день повинен бути веселим і святковим. Однак це не значить, що можна і перевантажувати його розвагами. Це не значить так само, що можна забути всі правила розпорядку дня. Адже зламати звичний добовий стереотип, зруйнувати вироблений рефлекс на час дуже легко, а відновити важко. У зв'язку з цим розпорядок вихідного дня школяра не повинен значно відрізнятися від такого у звичайні навчальні дні.

У вихідні дні учням бажано вставати не пізніше 7.30, виконувати, як звичайно, фізичну зарядку та всі інші справи, обідати о 12—14 години, вечеряти не пізніше 19—20 години, лягати спати у звичний час. Краще проводити неділю повністю на свіжому повітрі. Цікаві екскурсії, нетривалі походи, прогулянки на лижах усією родиною, поїздка за місто — все це дає прекрасний заряд на весь тиждень! Однак, заповнюючи неділю іграми та фізичними вправами, не можна допускати перевтоми хлопців. Не страшно, якщо вони відчують легку приємну втому, — вона швидко проходить і приносить тільки користь, але такі ознаки, як збліднення, млявість, загальне нездужання, головний біль свідчать про перевтому.

Крім того, у неділю можна піти в кіно, у театр чи музей, побувати на святковому заході в школі, почитати цікаву книгу. Знайдуться справи і вдома по господарству.

У квітні всі годинники переводять на годину вперед, а в жовтні — знову на годину назад. Деякі батьки турбуються: чи не позначиться на здоров'ї дітей порушення звичного ритму життя? У цьому випадку — ні. Біологічні ритми пластичні й здатні швидко прилаштовуватися до зовнішніх умов. До зрушення часу менше ніж на 2 години організм пристосовується легко. Особливо швидко звикають діти. У цей період рекомендується розвантажувати другу половину дня від емоційних навантажень, готуючи організм до більш раннього засинання.

Не менш важливий процес раннього пробудження. Воно також повинно проходити у звичній обстановці: дзвінок будильника, спокійна музика, що супроводжує ранкову фізичну зарядку, розсунуті на вікнах штори, які пропускають у кімнату сонячне проміння . У школярів звикання до нового розпорядку дня триває не більше 1—2 днів.

У літні канікули, щоб добре відпочити та набратися сил для подальшого навчання, школяреві також необхідний правильний режим дня. Загальна схема розпорядку дня в цей період не повинна різко відрізнятися від такої ж під час навчального року:

7.00-7.30	підйом
7.30-9.00	зарядка, ранковий туалет, сніданок
9.00-13.00	перебування на свіжому повітрі
13.00-14.00	обід
14.00-16.00	пообідній сон чи спокійний відпочинок
16.00-19.30	прогулянки, ігри на повітрі
19.30-20.00	вечеря

Після вечері можна почитати книгу або подивитися телевізійну передачу, впорядкувати одяг, взуття.