А.В. Пилюга
вчитель української мови
Березнегуватської ЗОШ І – ІІ ступенів № 1 Березнегуватської районної ради


Тема: Людина може все
Мета: створити умови для демонстрації своїх захоплень; обговорити поняття
«здібність», «талант»; збагнути психологічний аспект цієї проблеми.
Обладнання: виставка творчих робіт учнів, портрети талановитих людей,
біблійні притчі, притча В. Сухомлинського «Який слід повинна
залишити людина на Землі»

 

 

 

 

Не закопуйте Божі таланти,
А плекайте їх, наче дитя.
І шліфуйте їх, мов діаманти,
Щоб сіяли вам ціле життя.

І. Вступне слово вчителя


Людина, як зірка, народжується серед туманності, у нескінченності
спалахує й падає в нескінченність. Як зірка, вона народжується, щоб
світлішим став Всесвіт.
Талант! Упродовж багатьох сторіч людина шукає відповіді на запитання:
що таке талант? Яку людину можна назвати талановитою? Чи всі талановиті?
Сьогодні ми поговоримо і про здібності, і про талант, і про їх
взаємозв'язок. Та на початку з’ясуємо психологічний ааспект цієї проблеми,
про який розповість психолог (називає).

ІІ. Слово психолога.

Здатність мислити і творити – дуже цінний дар, який кожна людина отримує
при народженні.
Поняття, які означають рівень обдарованості:
1. Якщо досягнення у якійсь галузі даються людині легше, ніж іншим, ми
називаємо таку людину здібною.
2. Про ту людину, чий дар явно перевищує здібності більшості людей, кажуть
обдарована.
3. Якщо цей дар підкріплений значними результатами, перед нами – талант.
4. І, нарешті, людина, справи, ідеї та твори якої відкрили нові горизонти в
якій-небудь галузі, вважається генієм.
Учитель. Різниця між генієм та звичайними людьми відчувалася людьми
завжди. Давні люди, приміром, пояснювали існування неабияких здібностей
божественним, неземним походженням або втручанням. Обдарована
особистість, на думку древніх, це – щасливий обранець богів.
Саме слово «геній» у римській міфології означало – дух-заступник, добрий,
інколи лихий дух. Корінь слова «обдарованість» – «дар», а це те, що не зароблено, а вже
отримано, наділено природою. Чи так є насправді, чи талант є спадковою
якістю, хто зна...
Учені стверджують, що обдарованість є вродженою. Але велику, якщо не
головну, роль відіграє таке поєднання: (розумні та розуміючі батьки,
талановиті вчителі, енергійні творчі однолітки (середовище), а також
наполеглива праця, уміння правильно визначити мету й досягти її).
Люди навчилися більш-менш точно передбачати рух планет, зміни погоди,
курси валют, рух продажу товарів на ринку. Однак найважчим виявилося
прогнозувати розвиток окремої людини. Чи можна заздалегідь передбачити
чиюсь обдарованість, угадати майбутні досягнення людини?
(Міркування дітей)
На думку про незвичайний дар наводять дуже ранні та яскраві вияви
здібностей В. Моцарта, Ф. Шуберта, М. Мусоргського, В. Гюго та ін.
Трапляється й таке, що люди, які не виявляли ніяких здібностей у
дитинстві, іноді їх називали і нездарами, досягали у дорослому житті
видатних успіхів. Приміром, Альберт Ейнштейн у школі вважався, якщо
сказати сучасною мовою – учнем із початковим рівнем навчальних досягнень.
А геніального російського співака Федора Шаляпіна не прийняли в юні роки
до церковного хору.

Спробуємо визначити ознаки обдарованості:
1. Допитливість.
2. Прагнення до пізнання, дослідження.
3. Оригінальність мислення.
4. Схильність до нестандартних асоціацій.
5. Висока концентрація уваги.
6. Феноменальна пам'ять.
7. Широта інтересів.
8. Прагнення до лідерства.
9. Любов до змагання (інтелектуального).
10. Почуття гумору.

ІІІ. Визначення сутності людини.

Послухайте, будь ласка, легенду про сутність людини.
«Боги, створюючи світ, замислилися: де заховати від людини її найголовнішу
таємницю: у глибокій печері, на дні океану або на небі, серед зірок? Але рано
чи пізно люди потраплять туди. І нарешті вирішили сховати таємницю у
середині самих людей. Адже у себе людина не здогадається зазирнути».
Вчитель. Багато у чому боги мали рацію: ми знаємо про себе набагато менше,
ніж про довкілля. Та водночас боги помилилися. Що б не вивчала людина,
про що б вона не мріяла, за цим завжди стоїть допитливість стосовно себе.
Пам’ятай, що кожен одержує дари Божі, та не кожен їх правильно може
використати. Нам відомо багато талановитих людей, слава про них живе у
віках.
Т.Г.Шевченко – український пророк.
С.Крушельницька – співачка...
Ці люди розвивали свої таланти, даровані Богом працею невтомною.
Розповідь учня притчі про таланти.
Якось Ісус розмовляв зі своїми учнями про Боже Царство. Щоб вони
краще зрозуміли Його науку, Він використав притчу про таланти (тогочасні
гроші). Ісус хотів, щоб учні знали, що Господь сподівається від Своїх дітей
належного використання дарів і благословінь, які Він дав їм. Ісус сказав, що
Боже Царство подібне до чоловіка, який збирався у мандрівку. Пан зібрав
своїх рабів і дав їм гроші, щоб вони користувались ними до його повернення.
Одному він дав п’ять талантів, іншому - два таланти, і один талант - третьому.
Після того господар поїхав. Раб, який отримав п’ять талантів, за деякий час
заробив ще п’ять талантів. Той, що отримав два - зробив так само і заробив ще
два таланти. А той, який отримав один, – пішов і викопав у землі ямку та й
закопав там талант, який дав йому господар.
Одного дня господар після довгої відсутності, повернувся додому. Він
зібрав своїх рабів, щоб дізнатися, що вони зробили з грішми, які він дав їм.
Раб, який отримав 5 талантів, приніс ще п’ять, які заробив. "Пане, - сказав він,
- ти передав мені п’ять талантів. Глянь! Я заробив ще п’ять для тебе.” На це
господар сказав: "Ти добре зробив, добрий і чесний рабе! Ти чесно
скористався своїми талантами, Я поставлю тебе відповідальним за моє
господарство. Увійди і розділи мої радощі!”
Раб, котрий отримав від пана два таланти, сказав: "Пане, - сказав він, - ти
довірив мені два таланти. Я заробив ще два для тебе.” Пан того похвалив за
добру роботу і взяв до себе, як і попереднього раба.
Нарешті, раб, який отримав один талант, промовив панові: "Я знаю, пане,
що тобі важко догодити. Я боявся твого гніву, отож й заховав той твій талант
у землі. Ось твої гроші.” І повернув йому один талант. Пан розлючено
відказав на те: "Поганий, лінивий рабе! Ти не скористався можливістю чесно
застосувати твій талант. Тобі краще треба було дати грошомінам мої гроші, то
я хоч би отримав був їх назад з прибутком, повернувшись додому.” Тоді він
сказав рабам: "Заберіть від нього талант і віддайте тому, хто має десять. А
цього непотрібного раба викиньте геть - в темряву, де буде плач в скрегіт
зубів!”
Вчитель. У цій притчі пан – це сам Ісус Христос. Слуги – ті, хто вірить в
Нього. Бог кожному дав певні дари, здібності, благословіння. Одним – більші,
іншим – менші. Однак не залежно від того, скільки кому Бог їх дав, Він хоче,
щоб ми гідно, належно і вірно використовували їх на славу Йому під час
нашого земного життя. Ми вірно використовуємо дані Богом дари тоді, коли
ними щоденно прославляємо нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа,
дякуємо Йому, розбудовуємо Його Церкву, поширюємо Слово Боже і
допомагаємо ближньому і одне одному.


 
Який для себе висновок можна зробити, розмірковуючи над цією
притчею?
(Таланти треба розвивати).
Вірш: Божі таланти.
Не закопуйте Божі таланти,
А плекайте їх, наче дитя.
І шліфуйте їх, мов діаманти,
Щоб сіяли вам ціле життя.
Ці таланти – це наші надбання,
Які Бог милостиво дає,
Тим, хто працю вкладає й старання,
Бо лиш труд наш таланти кує.
Навіть вітер у чистому полі
Не розвіє таланти ці нам,
Що здобудете, діти, у школі
То в житті пригодиться всім вам.
Навіть в спеку і в лютій негоді,
У важкий і трудний для вас час
Стануть завжди таланти в пригоді,
Ваші здібності виручать вас.
Тож примножуйте Божі таланти,
Не лінуйтеся, діти, в житті,
Здобувайте знання – діаманти,
Хай вам сяють на вашім путі.

IV. Робота над притчею В. Сухомлинського «Який слід повинна
залишити людина на Землі ?»

Вчитель.
Для чого живе людина? Який же слід повинна залишити вона на Землі?
Перш ніж ви почнете міркувати над цим запитанням, я прочитаю вам
притчу В.Сухомлинського.
Старий Майстер побудував кам'яний будинок. Став та дивується зі сторони.
«Завтра в цьому будинку поселяться люди», – думав із гордістю Майстер.
А в цей час біля будинку грався семирічний Хлопчик. Вік скочив на щойно
цементований поріг і залишив на ньому слід своєю маленькою ніжкою.
– Навіщо ти зіпсував мою роботу? – з докором запитав Майстер. Минуло
багато років. Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його склалося так, що
він часто переїжджав із міста в місто, ніде довго не затримувався, ні до чого
не прив'язувався – ні руками, ні душею. Прийшла старість. Згадав Літній
Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому відвідати свою
Батьківщину.
Приїхав Чоловік на рідну землю. Зустрічається з людьми, називає своє
прізвище, але всі тільки плечима знизують – ніхто не пам'ятає цього чоловіка.
Зустрівся по дорозі старенький дідусь та й запитує:
— Щось, можливо, ти залишив після себе? Чи є в тебе син чи донька?
— Ні, не маю я ні сина, ні доньки, – відповів Літній Чоловік.
— Можливо, ти посадив у нашому селі сад чи бодай деревце?
— Ні, не посадив я саду...
— Можливо, ти поле засіяв?
— Ні, не працював я у полі...
— А, можливо, ти вірші пишеш, пісні складаєш?
— Ні, і цього я не вмію...
— Тоді хто ти такий? Що робив ти все своє життя? – з подивом запитав
дідусь.
Нічого не зміг відповісти Літній Чоловік. І раптом він згадав ту мить, коли
залишив свій слід на порозі одного будинку. Підійшов Чоловік до нього.
Стоїть будинок, ніби вчора збудований, а на порозі – закам’янілий слідок його
дитячої ніжки. «Ось і все, що залишиться після мене на землі, – з гіркотою
подумав Літній Чоловік. – Але цього так мало! Не так потрібно було прожити
своє життя...»
Тож якщо чогось ще з дитинства прагнути, розвивати свої здібності,
наполегливо працювати, можна перерости у творчу особистість. Часто талант,
обдаровання доводиться виявляти й розвивати. Художнику В.Сурикову,
приміром, змолоду відмовили у вступі до Художньої академії. Інспектор
заявив, що за такі малюнки йому навіть повз академію треба заборонити
ходити.
Тож талант – це і дар Божий і наполеглива праця?
Наш перший льотчик-космонават Леонід Каденюк теж дуже прагнув
полетіти в космос. А для цього він навчався: у льотному училищі, потім в
авіаційному інституті. Він займався спортом, багато читав, вивчав мови.
Письменник Віктор Кін писав: «Людина середніх здібностей може
зробити все». І нехай Кіна ніяк не можна назвати людиною середніх
здібностей – це був безперечно талант, але його оптимістичний підхід до
людських здібностей цілком виправданий. Не ремствувати на природу, не
порпатися в родоводах, а активно діяти, творити, працювати – ось шлях, на
якому довільні середні здібності дадуть змогу кожній молодій людині стати
майстром своєї життєвої справи. А головне, дорогі діти, не забувайте, що
завжди слід залишатися людиною, особистістю.
Звичайно, про захоплення ми можемо говорити ще і ще. Не знаю, чи є в
світі людина, яка б нічим не цікавилась. Та не всі, хто захоплюється
моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом,
стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть
музикантами.
Головне – мати якесь улюблене заняття, щось робити. Адже захоплення
можуть стати не лише американські бойовики і нескінченні серіали, а й те, що
може збагатити вас духовно.
Ось така історія. Як ви гадаєте, у чому трагедія життя цієї людини?
(Міркування учнів.)
Учитель. І щоб ніколи не відчути гіркоти життєвого полину, не відчути у
зрілі роки, що життя пройшло марно, потрібно самому собі дати відповідь: у
чому сенс мого життя, що я хочу досягти, яким я повинен бути.
А зараз ми розкриватимемо свої таланти.
(Діти демонструють свої творчі здібності.)

V. Робота в групах разом з батьками. Створення малюнка.

Кожна команда одержує незакінчений малюнок. Упродовж 6-8 хвилин
команда повинна закінчити малюнок. Він повинен бути оригінальний,
незвичайний. Пояснити що зображено на малюнку.

VІ. Підсумок.

Тож якщо чогось ще з дитинства прагнути, розвивати свої здібності,
наполегливо працювати, можна перерости у творчу особистість. Часто талант,
обдаровання доводиться виявляти й розвивати. Художнику В.Сурикову,
приміром, змолоду відмовили у вступі до Художньої академії. Інспектор
заявив, що за такі малюнки йому навіть повз академію треба заборонити
ходити.
Тож талант – це і дар Божий і наполеглива праця?
Наш перший льотчик-космонават Леонід Каденюк теж дуже прагнув
полетіти в космос. А для цього він навчався: у льотному училищі, потім в
авіаційному інституті. Він займався спортом, багато читав, вивчав мови.
Письменник Віктор Кін писав: «Людина середніх здібностей може
зробити все». І нехай Кіна ніяк не можна назвати людиною середніх
здібностей – це був безперечно талант, але його оптимістичний підхід до
людських здібностей цілком виправданий. Не ремствувати на природу, не
порпатися в родоводах, а активно діяти, творити, працювати – ось шлях, на
якому довільні середні здібності дадуть змогу кожній молодій людині стати
майстром своєї життєвої справи. А головне, дорогі діти, не забувайте, що
завжди слід залишатися людиною, особистістю.
Звичайно, про захоплення ми можемо говорити ще і ще. Не знаю, чи є в
світі людина, яка б нічим не цікавилась. Та не всі, хто захоплюється
моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом,
стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть
музикантами.
Головне – мати якесь улюблене заняття, щось робити. Адже захоплення
можуть стати не лише американські бойовики і нескінченні серіали, а й те, що може збагатити вас духовно.
Я мрію, щоб кожен з вас знайшов собі захоплення до душі, і тоді
минеться нудьга, ви жалітимете, що доба має лише 24 години. То ж
захоплюйтесь, творіть!
Життя
Життя – це можливість, скористайся ним.
Життя – це краса, милуйся нею.
Життя – це мрія, здійсни її.
Життя – це виклик, прийми його.
Життя – це повинність твоя насущна, виконай її.
Життя – це гра, стань гравцем.
Життя – це багатство, не розтрать його.
Життя – це кохання, насолоджуйся ним сповна.
Життя – це таємниця, пізнай її.
Життя – це король лиха, побори все.
Життя – це пісня, доспівай її до кінця.
Життя – це боротьба, стань борцем.
Життя – це прірва невідомого, ступи в неї не боячись.
Життя – це фортуна, шукай цю мить.
Життя таке чудове, не згуби його, це твоє життя, борись за нього!