Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 29.03.2024, 03:24

Березнегуватський ЗЗСО I-II ступенів №1

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть роботу нашої школи
Всього відповідей: 96
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ
Ведуча1: Україно! Рідний край! Золота чарівна сторона! Скільки ніжних лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.
Ведуча2: Україна! Країна смутку й краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над якими світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ  народна пісня.
Ведуча1: З давніх-давен линула по світу слава про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани широкі, гаї зелені,тихі ріки та озера.
Ведуча2: А українська пісня !.. хто не був зачарований нею, хто не згадує її як своє чисте, розоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями!. Яка мати не співала  легких, як сон пісень, над колискою дорогих своїх дітей? Українська пісня – це бездонна  душа українського народу , це його слова.
Ведуча1: Тож нехай сьогодні вечорниці відкриють перед вами споконвічну мудрість, доброзичливість, гумор, щедрість нашого українського народу.
Ведуча2: Добрий вечір, добрим людям                                                                                 
                  Радо Вас вітаємо.     
                  Українські вечорниці
                  Ми розпочинаємо!
Ведуча1: Гей на наших вечорницях
                  Хто – сумний розвеселиться
                  Співи, танці, небилиці –
                  Гарні будуть вечорниці!
(Звучить українська пісня.____________________________)
Ведучий з-за куліс – Зустрілися дві куми.
(Одна кума йде трохи попереду. Наздоганяє іншу.)
Кума1 Хівря: (гукає) Маруська! Маруська, зачекай, ну чи не чує? Маруся!
Маруся: Хто там мене гукає? А, кумасю, це ти!
Хівря: Та я ж, я. Добридень, кумонько, а куди це ти йдеш?
Маруся: Ой, Хіврюся, йду оце до куми Олесі. Вона на вечорниці гукала. А ти де біжиш?
Хівря: Та і я до неї. Вона і мене запрошувала.
Маруся: І мене гукала, і тебе гукала. Підемо разом, веселіше буде.
Хівря: Слухай, кумасю, я маю перед тобою вибачитись, все ж таки то моя курка пошкодила твої квіти.
Маруся: Ой не треба вибачатись, Хіврюшо, адже мій собака вже пошкодив твою курку.
Хівря: Та не будемо вже сваритися через тих капосних курей та собак. Слухай краще, що у сусіда Антипа трапилось. Він сам і розповідав.
Помітив якось Антип, що у нього дрова пропадають, а лежать недалеко від хвіртки. Ну каже не знаю, що й робити – у сараї сховати, так місця не має, а собаку відпустити страшно, щоб кого не покусав. От він і вирішив зробити хитренько. Висвердлив дірочки у декількох дрючках, насипав туди пороху і поклав підготовані дровця з того боку, де крадуть. От поклав він їх, а на ранок по селу звістка ходить – у його кума грубу розірвало, аж вікна повипадали.
Маруся:  Слухай, Хіврю, а не брешеш часом?
Хівря: Та що ти? Звісно ж не брешу. Сам Антип розповідав.
Маруся: Ой, Хіврюню,давай вже підемо скоріше, а то запізнимося до куми на вечорниці.


Ведучий: (Хатина кумів Олесі та Пилипа.)
Господиня: Ой, Пилипе, а ти пам’ятаєш, яка я була молода?
Господар: Пам’ятаю, та й гарна ж.
Господиня: А що й справді гарна?
Господар: Гарна, голубко моя, гарна. А чом була? Ти й зараз гарна.
Господиня: А де ж це наша доня? Щось її не видною
Господар: Не знаю, але здогадуюсь – мабуть, пішла до свого Гриця.
Господиня: Та ні, не може бути, я ж двері зачинила!
Господар: Ой двері зачинила. А чи пам’ятаєш, як до мене через вікно втікала? Адже мати тебе також не пускала.
Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой, а що ж це ми з тобою сидимо? Адже зараз вже гості на вечорниці почнуть приходити. Давай на стіл частування ставити.
(У цей час заходять куми)
Хівря: Добрий вечір!  
Маруся: Мир Вашому дому!
Господиня: Ой кумоньки прийшли. Добрий вечір! А я тільки й кажу Пилипу _ давай на стіл наставляти. Ну проходьте, сідайте!

Стук у двері. Заходять дівчата, одягнені в українське вбрання.
Дівчина: Тітонько, можна до Вас на вечорниці?
Господиня: Можна, дівчата, заходьте, будь ласка!
Дівчина: Добрий вечір вашій хаті!
Господиня: І Вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті, на нашій лаві.
Дівчина: Тітонько, які у Вас гості хорошії зібралися!
Господиня: Гості і справді хороші. Дівчата, а давайте заспіваємо!
Дівчина: Сядемо, сядемо,заспіваємо
                 Аж усе,що тільки знаємо.
                 Потім підемо спати,
                 Щоб раненько встати.
Звучить пісня «------------------------»
Дівчата: А де ж це наші хлопці?
Стук у двері.
Хлопець: Добрий вечір вам, дівчата,
                 Та вам, молодиці, чули ми, що в цій хатині
                 Будуть вечорниці.
Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!
Господиня: Проходьте, хлопці та сідайте, де місце знайдете.
Хлопець1: Як це де знайдемо? Звичайно ж біля дівчат.
Хлопці розсідаються.
Хлопець2: Ой я таку чув комедію,за животи похватаєтесь, як почуєте.
Дівчина: Та розказуй вже скоріше, а то вже аж нетерплячка бере.
Хлопець2: Тиха українська ніч, але сало треба переховати.
Розказав історію всі сміються.
Хлопці: Дівчата, щось нам їсти хочеться!
Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.
Дівчата всі виходять.
Господар: Ой, хлопці, у вас одні жарти в голові. Вже ж вам час одружуватись. Ось ти, Іване, кого будеш оце сватати? Адже, мабуть, батько вже скоро оженить тебе?
Іван (хлопець1): Ой, дядьку, посватаю кого трапиться!
Хлопець2: Слухай, то сватай Палазю. Кращої од Палазі немає на все село!
Іван: Той сватай, як тобі треба!
Хлопець2: Якби я, то сватав би Палазю. В неї ж брови, як шнурочки, а як моргне,то ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, а другій брові і ціни нема. А що вже гарна. Ніби, як намальована.
Іван: Очі у неї витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.
Господар: То сватай Онисю. Онися ж, як писанка.
Іван: Ой уже й доладна. А ходить так легенько, ніби у стопі горох товче, а як говорить, то аж носом свистить.
Хлопець3: То сватай Вівдю. Чим вона не гарна? Говорить тонісінько,як сопілочка, а тиха, як ягниця.
Іван: Ага тиха, як телиця, а своїм носом вона чує як у небі млинці печуть, а сама, як іде,аж чути, як кістки торохкотять.
Господар: Ну ти й перебірливий, то сватай Хотину.
Іван: Дядьку, ви чи здуріли, вона ж у вікно, як вигляне, то на вікно три дні собаки брешуть. Маю одну дівчину на примітку,гарну, як квіточка, тиху,як літечко.
Коли чують йдуть дівчата.
Іван: Ой, ну все, досить,а то вже дівчата ідуть. Ще почують, адже ця дівчина зараз тут.
Дівчата занесли гостинці й поставили все на стіл.
Дівчина:  Ой,хлопці, поки вареники варились
                   Ми вже й зажурились
Дівчина2: Гей, музики, гарно грайте
                    Серце звеселяйте!
Дівчата виконують танець. Після виходять всі.
Хівря: Шановні гості!
             Все,що в серці мали:
             Вам подарували.
Маруся:  Світлу мрію ф казку
                 Нашу пісню й ласку
                 Щебет солов’їний
                 Славу України.
Господар: Бувайте здорові й про нас не забувайте.
        Та до нас на вечорниці знову завітайте.
Господиня: Шановні гості, ми запрошуємо Вас на частування.
(Покласно, поки проходить частування, звучать українські пісні).
 
 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024