Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | П`ятниця, 29.03.2024, 03:24 |
Березнегуватський ЗЗСО I-II ступенів №1 | |
Вітаю Вас Гість |
|
УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІУКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ Ведуча1: Україно! Рідний край! Золота чарівна сторона! Скільки ніжних лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.Ведуча2: Україна! Країна смутку й краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над якими світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня. Ведуча1: З давніх-давен линула по світу слава про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани широкі, гаї зелені,тихі ріки та озера. Ведуча2: А українська пісня !.. хто не був зачарований нею, хто не згадує її як своє чисте, розоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями!. Яка мати не співала легких, як сон пісень, над колискою дорогих своїх дітей? Українська пісня – це бездонна душа українського народу , це його слова. Ведуча1: Тож нехай сьогодні вечорниці відкриють перед вами споконвічну мудрість, доброзичливість, гумор, щедрість нашого українського народу. Ведуча2: Добрий вечір, добрим людям Радо Вас вітаємо. Українські вечорниці Ми розпочинаємо! Ведуча1: Гей на наших вечорницях Хто – сумний розвеселиться Співи, танці, небилиці – Гарні будуть вечорниці! (Звучить українська пісня.____________________________) Ведучий з-за куліс – Зустрілися дві куми. (Одна кума йде трохи попереду. Наздоганяє іншу.) Кума1 Хівря: (гукає) Маруська! Маруська, зачекай, ну чи не чує? Маруся! Маруся: Хто там мене гукає? А, кумасю, це ти! Хівря: Та я ж, я. Добридень, кумонько, а куди це ти йдеш? Маруся: Ой, Хіврюся, йду оце до куми Олесі. Вона на вечорниці гукала. А ти де біжиш? Хівря: Та і я до неї. Вона і мене запрошувала. Маруся: І мене гукала, і тебе гукала. Підемо разом, веселіше буде. Хівря: Слухай, кумасю, я маю перед тобою вибачитись, все ж таки то моя курка пошкодила твої квіти. Маруся: Ой не треба вибачатись, Хіврюшо, адже мій собака вже пошкодив твою курку. Хівря: Та не будемо вже сваритися через тих капосних курей та собак. Слухай краще, що у сусіда Антипа трапилось. Він сам і розповідав. Помітив якось Антип, що у нього дрова пропадають, а лежать недалеко від хвіртки. Ну каже не знаю, що й робити – у сараї сховати, так місця не має, а собаку відпустити страшно, щоб кого не покусав. От він і вирішив зробити хитренько. Висвердлив дірочки у декількох дрючках, насипав туди пороху і поклав підготовані дровця з того боку, де крадуть. От поклав він їх, а на ранок по селу звістка ходить – у його кума грубу розірвало, аж вікна повипадали. Маруся: Слухай, Хіврю, а не брешеш часом? Хівря: Та що ти? Звісно ж не брешу. Сам Антип розповідав. Маруся: Ой, Хіврюню,давай вже підемо скоріше, а то запізнимося до куми на вечорниці. Ведучий: (Хатина кумів Олесі та Пилипа.) Господиня: Ой, Пилипе, а ти пам’ятаєш, яка я була молода? Господар: Пам’ятаю, та й гарна ж. Господиня: А що й справді гарна? Господар: Гарна, голубко моя, гарна. А чом була? Ти й зараз гарна. Господиня: А де ж це наша доня? Щось її не видною Господар: Не знаю, але здогадуюсь – мабуть, пішла до свого Гриця. Господиня: Та ні, не може бути, я ж двері зачинила! Господар: Ой двері зачинила. А чи пам’ятаєш, як до мене через вікно втікала? Адже мати тебе також не пускала. Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой, а що ж це ми з тобою сидимо? Адже зараз вже гості на вечорниці почнуть приходити. Давай на стіл частування ставити. (У цей час заходять куми) Хівря: Добрий вечір! Маруся: Мир Вашому дому! Господиня: Ой кумоньки прийшли. Добрий вечір! А я тільки й кажу Пилипу _ давай на стіл наставляти. Ну проходьте, сідайте! Стук у двері. Заходять дівчата, одягнені в українське вбрання. Дівчина: Тітонько, можна до Вас на вечорниці? Господиня: Можна, дівчата, заходьте, будь ласка! Дівчина: Добрий вечір вашій хаті! Господиня: І Вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті, на нашій лаві. Дівчина: Тітонько, які у Вас гості хорошії зібралися! Господиня: Гості і справді хороші. Дівчата, а давайте заспіваємо! Дівчина: Сядемо, сядемо,заспіваємо Аж усе,що тільки знаємо. Потім підемо спати, Щоб раненько встати. Звучить пісня «------------------------» Дівчата: А де ж це наші хлопці? Стук у двері. Хлопець: Добрий вечір вам, дівчата, Та вам, молодиці, чули ми, що в цій хатині Будуть вечорниці. Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір! Господиня: Проходьте, хлопці та сідайте, де місце знайдете. Хлопець1: Як це де знайдемо? Звичайно ж біля дівчат. Хлопці розсідаються. Хлопець2: Ой я таку чув комедію,за животи похватаєтесь, як почуєте. Дівчина: Та розказуй вже скоріше, а то вже аж нетерплячка бере. Хлопець2: Тиха українська ніч, але сало треба переховати. Розказав історію всі сміються. Хлопці: Дівчата, щось нам їсти хочеться! Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо. Дівчата всі виходять. Господар: Ой, хлопці, у вас одні жарти в голові. Вже ж вам час одружуватись. Ось ти, Іване, кого будеш оце сватати? Адже, мабуть, батько вже скоро оженить тебе? Іван (хлопець1): Ой, дядьку, посватаю кого трапиться! Хлопець2: Слухай, то сватай Палазю. Кращої од Палазі немає на все село! Іван: Той сватай, як тобі треба! Хлопець2: Якби я, то сватав би Палазю. В неї ж брови, як шнурочки, а як моргне,то ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, а другій брові і ціни нема. А що вже гарна. Ніби, як намальована. Іван: Очі у неї витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби. Господар: То сватай Онисю. Онися ж, як писанка. Іван: Ой уже й доладна. А ходить так легенько, ніби у стопі горох товче, а як говорить, то аж носом свистить. Хлопець3: То сватай Вівдю. Чим вона не гарна? Говорить тонісінько,як сопілочка, а тиха, як ягниця. Іван: Ага тиха, як телиця, а своїм носом вона чує як у небі млинці печуть, а сама, як іде,аж чути, як кістки торохкотять. Господар: Ну ти й перебірливий, то сватай Хотину. Іван: Дядьку, ви чи здуріли, вона ж у вікно, як вигляне, то на вікно три дні собаки брешуть. Маю одну дівчину на примітку,гарну, як квіточка, тиху,як літечко. Коли чують йдуть дівчата. Іван: Ой, ну все, досить,а то вже дівчата ідуть. Ще почують, адже ця дівчина зараз тут. Дівчата занесли гостинці й поставили все на стіл. Дівчина: Ой,хлопці, поки вареники варились Ми вже й зажурились Дівчина2: Гей, музики, гарно грайте Серце звеселяйте! Дівчата виконують танець. Після виходять всі. Хівря: Шановні гості! Все,що в серці мали: Вам подарували. Маруся: Світлу мрію ф казку Нашу пісню й ласку Щебет солов’їний Славу України. Господар: Бувайте здорові й про нас не забувайте. Та до нас на вечорниці знову завітайте. Господиня: Шановні гості, ми запрошуємо Вас на частування. (Покласно, поки проходить частування, звучать українські пісні). |
|
Copyright MyCorp © 2024 |