Вікові та індивідуальні особливості розвитку особистості і їх врахування у виховному процесі

                   Вікові та індивідуальні особливості розвитку особистості і їх              врахування у виховному процесі

                                         План

1. Проблема вікових та індивідуальних особливостей розвитку особистості в педагогіці.
2. Особливості розвитку і виховання молодших школярів.
3. Особливості розвитку і виховання підлітків.
4. Особливості розвитку юнацького віку.
5. Індивідуальні особливості розвитку учнів та їх врахування в процесі виховання.

У формуванні особистості чітко простежуються вікові періоди розвитку, виділяється ряд вікових особливостей, її фізичного і психічного розвитку, ігнорування яких призводить до серйозних помилок у вихованні підростаючого покоління. Природною основою вікових особливостей є анатомо-фізіологічне дозрівання організму, його органів, центральної нервової системи, залоз внутрішньої секреції. З віком організм стає досконалим, поступово набуваючи особливостей дорослої людини. В розвитку особистості і розкритті її можливостей провідну роль відіграє навчання і виховання дитини.

Кожний віковий етап розвитку особистості має свої особливості і можливості. Відповідно до цих особливостей організується навчання і виховання дітей в дитячих яслах (передошкільний вік), в дитячих садках (дошкільний вік), в школах (молодший шкільний вік, середній шкільний або підлітковий і старший шкільний бо молодший юнацький).

За останні десятиріччя помічено прискорення фізичного і психічного розвитку підростаючого покоління – акселерація.

У формуванні особистості надзвичайно важливу роль відіграє наступність у навчанні і вихованні.

У межах вікових особливостей розвитку існують індивідуальні відхилення: одні діти випереджають, а інші відстають у своєму розвитку від вікових норм розвитку. Це зумовлюється багатьма причинами – соціальними умовами життя, особливостями навчання і виховання.

Вікова періодизація - поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками

Вікова психологія і фізіологія спільно розглядають вікову періодизацію дитини:

- від народження до 10 днів - новонароджений;

- від 10 днів до 1 року - немовля;

- від 1 року до 3 років - переддошкільник;

- від 3 до 6(7) років - дошкільний (3-4 роки молодший, 4-5 років

середній, 5-6 - старший);

- від 6(7) до 11 років - молодший школяр;

- від 11 до 15 років - підліток;

- від 15-17 років - ранній юнак.

Межі вікових періодів відносно рухливі, тому що природний фонд дітей і виховний вплив на них різні.

Кожній віковій групі властиві певні анатомо-фізіологічні, психічні та соціальні властивості, які називаються віковими особливостями.

Молодший шкільний вік. Важливим показником готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, уміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнавальна діяльність молодших школярів в основному проходить у процесі навчання. Пам'ять молодших школярів наочно-образна. Мислення розвивається в них від емоційно-образного до образно-логічного.

Підлітковий вік. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Статеве дозрівання вносить нові переживання і думки в їхнє життя. Сприймання перебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам'яті. Підліткові властиве розмаїття інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружнього спілкування. Необхідна диференціація в організації життя