Загальношкільні батьківські збори 20.12.2012.
На цих батьківських зборах виступила директор школи Богуш І.С., а також Пантелей О.В. з лекцією "Жорстокість серед школярів", яка супроводжувалась відеоматеріалами про знущання підлітків над своїми однолітками. Ознайомили батьків з найпопулярнішими відеоіграми, в які грають діти. Лекція супроводжувалася відеоматеріалами. Усенко А.Ю.виступила з доповіддю "Дітям потрібне не повчання, а приклад". Доповідь доповнювалась демонстрацією соціальної реклами про приклад батьків. Після доповіді проведено анонімне анкетування "Чи гарні ви батьки?". Працівник РВ УМВС кримінальної міліції у справах неповнолітніх Юрочко В.М. виступив з лекцією "Кримінальна відповідальність".
Хід зборів:
Жорстокість серед школярів
Про підліткову жорстокість написано сотні книг і знято десятки фільмів. Цією проблемою стурбовані соціологи і вчителі, правоохоронці й психологи, міністри й президенти. Майже щодня в Україні констатуються вбивства, зґвалтування, рукоприкладства й каліцтва, скоєні неповнолітніми.
Актуальність теми безумовна, адже кількість дітей з агресивною поведінкою зростає. Це стало наслідком низки несприятливих факторів:
погіршення матеріального стану життя дітей;
- кризи сімейного виховання;
- неуваги до нервово-психічного стану дітей;
- впливу засобів масової інформації, кіно- і відеоіндустрії, які регулярно нав’язують культ насилля.
Розглянемо більш докладно фактори, що сприяють становленню агресивних форм поведінки.
По-перше,
На становлення агресивної поведінки впливають такі фактори:
1. Характер сімейних взаємин (постійні скандали, бійки між батьками, постійна ворожнеча між чоловіком і дружиною).
2. Стиль сімейного спілкування. Часті й невиправдано жорстокі покарання, відсутність догляду провокують дітей на агресивну поведінку.
3. Особливу жорстокість можуть виявляти також жертви гіперопіки, які не мали в дитинстві самостійності, можливості експериментувати, відповідати за свої вчинки. Жорстокість для них – своєрідний сплав помсти, самоствердження й водночас самоперевірки.
Потужним джерелом жорстокості й агресивності є засоби масової інформації.
1. Діти часто у грі або життєвих ситуаціях наслідують насильство, побачене на телеекрані.
2. Діти схильні ототожнювати себе з окремими жертвами або агресорами й переносити ці ролі в реальні ситуації.
3. Діти можуть у результаті побаченого вважати насильство прийнятою моделлю поведінки і способом вирішення своїх проблем, що в багатьох випадках і відбувається нині.
Також «вправлянням» у жорстокості є комп’ютерні ігри.
Популярність жорстоких ігор, у яких можлива жорстока поведінка, теж є причиною засвоєння агресивних форм поведінки. Гра в дечому усуває обмеження й робить жорстоку поведінку безпечною, без наслідків. Однак небезпечна причина такої поведінки в тому, що люди переживають приниження й образи у звичайному житті
. "Українська правда. Життя" попросила 14-річного київського підлітка Андрія скласти список найпопулярніших серед його друзів комп’ютерних ігор. В результаті отримали перелік із близько 20 найменувань – переважно найсучасніших і "найпрогресивніших" ігор.
Першою в цьому списку була "Mass Effect 3" – на перший погляд досить безневинна рольова іграшка, із чудовою графікою й цікавим сюжетом. Побачивши її фрагмент на моніторі в своєї дитини, більшість батьків не запідозрять абсолютно нічого неладного.Однак, виявляється, наприклад, що в цій грі можна вступати у сексуальні стосунки, в тому числі з представниками своєї статі та вигаданої раси.
Лишається лише радіти, що не з тваринами і не з малими дітьми.Тема гомосексуальних стосунків розвинута у ще одній популярній рольовій грі – "Dragon Age 2".Один із оглядачів навіть скаржиться, що за три години гри з пропозицією про інтимні відносини до нього звернулися троє чоловіків і лише одна жінка.
"Call of Duty: Modern Warfare – 2 і 3" також фігурували у складеному для нас списку. Як пояснив Андрій, такі ігри-шутери (тобто стрілялки) як Call of Duty або Battlefield приваблюють підлітків через можливість командної гри. Причому реалістичність зображення в цих двох іграх створюють ефект майже повної присутності.Саме з "Call of Duty: Modern Warfare – 2", випущеною в кінці 2009 року, був пов'язаний скандал через одну зі сцен під назвою "No russian", де ви маєте розстріляти мирних жителів у російському аеропорту, схожому на Шереметьєво-3.
Теракт у аеропорту Домодєдово, скоєний 2011 року, дуже перекликався з цією сценою. Тоді висловлювалися припущення, що саме гра могла стати своєрідною "інструкцією" для терористів.Нібито після скандалу цю місію вирізали в пізній версії гри. Однак Андрій розповів нам, що в піратській версії вона просто присутня, а в офіційній – також, але з попередженням, що її можна пропустити.До речі, як пише Wikipedia 21 квітня 2010 проект "Modern Warfare 2" був офіційно внесений до книги рекордів Гінесса як найуспішніший запуск в індустрії розваг. У перші 24 години було продано копій гри на 401,6 мільйони доларів. Минулий рекорд належав грі GTA 4, яка в перший день продажів заробила 310 мільйонів доларів.
І зараз GTA 4 залишається однією з найпопулярніших ігор у всьому світі, в тому числі серед українських підлітків.
Ви поринаєте у кримінальний світ, в якому потрібно виконувати різноманітні "місії" – ну, вбити когось, вибити гроші, стежити і т.д. Можна відбирати автомобілі в перехожих, вбивати перехожих і взагалі поводитись, як справжній мафіозі.Тут також присутні брутальні, як і сама гра, сексуальні сцени з повіями.Окрема історія – так звані моди, або доповнення, які досить легко встановити до цієї гри.
Деякі з них дають можливість, наприклад, ґвалтувати будь-яких жінок на вулиці, причому в досить реалістичному змалюванні.Цікаво, коли діти, які граються в такі ігри з 11-12 років, трохи підростуть, вони даруватимуть дівчатам квіти й присвячуватимуть вірші?Дещо схожа на GTA ще одна популярна "кримінальна" гра "Saints row the third", де ви як члени банди маєте змагатися за вплив із іншими бандитськими угрупуваннями.Однак найбільше вразила автора цих рядків у наданому підлітком списку зовсім "свіжа" іграшка "The darkness 2".
Можливість розірвати противника навпіл, відрубати йому половину тіла, вирвати серце, прогризти тулуб своїми зміями-помічниками, ще й періодичні вставки із психлікарні, де нібито насправді знаходиться головний герой, створює відчуття, що світ і справді збожеволів
. А, власне, чому б ні? Що для батьків простіше – хвилюватися, щоб на вулиці дитя не вскочило в якусь халепу, не застудилося, не збило коліна, чи знати, що воно в теплі, комфорті й безпеці сидить перед монітором, поки вони не прийдуть з роботи?
А коли прийдуть, про що спитають дитину? "Як справи в школі? Зробив уроки? Чим займався?". Якщо відповіддю буде "У школі все добре, уроки зробив, а потім грався на комп’ютері з друзями по інтернету", втомлений батько або мати задоволено погладить дитину по голівці і знову зосередиться на своїх дорослих справах, вважаючи, що на цьому фронті все спокійно.
Але чи впевнені шановні батьки, що вони знають, чим насправді живуть їхні діти?
:Наведу декілька жахливих випадків дитячої жорстокості .Цією весною в Одеській області троє старшокласниць ледве не до смерті побили в шкільній теплиці свою однокласницю. Свідками цієї дії були десятки осіб, які знімали побоїще на мобільні телефони і підтримували оплесками розгніваних дівчат. І ніхто з учнів не втрутився. Справу б зам'яли, оскільки одна з нападаючих - дочка багатих батьків, а жертва - дівчинка з простої сім'ї. Але в розслідування втрутилися правоохоронні органи з Одеси, і зараз ведеться слідство.
Або ще один випадок, що стався в столиці. Двоє виродків вбили пенсіонерку, після чого ще й познущалися над тілом. 13-річний Сашко (з дуже забезпеченої сім'ї) і 21-річний Сергій (раніше судимий) хотіли пограбувати 73-річну бабусю і жорстоко побили її в підворітті. Потім судмедексперти нарахували тільки на черепі 7 (!) проломів, ребра майже всі зламані. Хлопці взяли сумку, а там 2 гривні в гаманці. Від злості вони продовжили знущатися над померлою вже жінкою.
На початку вересня у шахтарському місті стався прикрий інцидент з школярами. На стадіоні однієї з шкіл двоє хлопчаків нацькували породистого пса на свого однолітка, який їм чимось не сподобався.
Коли переляканий хлопчина впав на траву, вони підбігли і почали його бити. Невідомо, чим би цей конфлікт закінчився, якби не нагодилися старші... Закривавлений, у сльозах, потерпілий прибіг додому. Потім була лікарня, судмедекспертиза, розмова з працівниками відділення кримінальної міліції в справах дітей, які й займалися розслідуванням даного випадку.
Нещодавно стала відомою інформація про те, як один малолітній учень шляхом обману заволодівав золотими речами дівчаток, в деяких випадках застосовуючи навіть фізичну силу та вдаючись до погроз. Встановили, що прикраси зовсім юний вимагач приносив додому і в ломбард їх здавала його мама, не питаючи, де син це взяв.
Набрав резонансу в місті й випадок, коли неповнолітній «поставив на лічильник» свого однолітка, мама якого перебуває в Італії, вимагаючи від нього щомісячно гроші.
Інколи дитяча байдужість, а то й жорстокість є просто вражаючою. Однолітки дражнять, обзивають різними прізвиськами своїх однокласників, принижують слабших. –
Помиляються ті, хто вважає, що дитяча жорстокість - це природна вікова особливість, яка мине сама собою з віком. Якщо дитина безконтрольно і безкарно скоює жорстокі вчинки, то така поведінка може стати звичною і закріпитися в старшому віці. Тому змалечку необхідно присікати прояви жорстокості, а головне - активно формувати здатність співчувати й співпереживати.
І на закінчення хочу сказати: у сім'ї , де панує любов, де з дитиною розмовляють і пояснюють їй, що у світі важливим є добро, виросте морально сильна та хороша людина.
«Приклад батьків у вихованні дітей»
Схильність до наслідування — невід'ємна риса людської природи, яка особливо сильною є у дітей шкільного віку. Діти бездоказово, вбачаючи в батьках захист, опору, поважаючи їх досвід, знання, уміння, щиро прагнуть у всьому бути схожими на старших, наслідують їх поведінку, розмови, звички, не вникаючи в суть явищ.
Підлітки вже не сліпо копіюють дорослих, їх наслідування стає вибірковим: наслідують вони лише те, що їм здається гідним цього. Приклад батьків для підлітка має вагу в тому випадку, коли батько та мати авторитетні в його очах. Як же батькам досягти того, щоб їх авторитет був беззаперечним, а отже, і приклад був гідним наслідування їх дитиною-підлітком ?
За народною педагогікою, родинне виховання матиме плідні наслідки тоді, коли в сім'ї прикладом для наслідування являються найперші вихователі дитини - батько і мати. Це стосується насамперед головної місії батьків—виховання дитини. Народ підмічає, що повноцінне виховання дітей відбувається лише в щасливих сім'ях, де першоосновою шлюбу є мотиви високоморального порядку - любов, повага, вірність, взаємодопомога подружжя. Доброзичливі стосунки між батьками та їхнє гуманне ставлення до дітей та найстарших у родині - дідуся і бабусі - є найпершою запорукою становлення батьківського авторитету. Лише такий сімейний устрій породжує почуття довіри дітей до старших, усвідомлення того, що батьки воліють передати дітям у спадок все найцінніше з того, що мають самі: знання, досвід, мудрість життя. Лише в благодатній атмосфері злагоди й любові зростають такі високоморальні якості, як порядність, щирість, доброзичливість, працелюбність, шана до старших тощо. І навпаки, відсутність любові, духовної єдності, довір'я і взаємоповаги між батьком і матір'ю ведуть до чвар, конфліктів. Все це травмує дитячі душі.
Для дитини важливо, щоб її любили, їй важлива увага. їй не потрібно багато, іноді декілька хвилин, і вона буде почувати, що потрібна, що її люблять, що важлива для своїх батьків. Відомий такий факт: без фізичного і емоціонального контакту з особистість дитини не формується. Доведено багаточисельними дослідженнями, що такі діти стають фізично і розумово відсталими.
Дитина дорослішає і розвивається, але протягом всього періоду розвитку їй необхідна любов і ласка, розуміння її почуттів.
Демонструйте дитині свою любов до неї? Покажіть, що ви намагаєтесь зрозуміти свою дитину і її вчинки.
Проявляйте терпіння, адже ніхто не говорив, що це буде легко.
Пояснюйте свої вчинки і почуття.
- Намагайтесь запропонувати їй самій що-небудь зробити для вас, навіть якщо після цього вам доведеться відмивати кухню чи робити генеральне прибирання.
- Не забувайте хвалити дитину і її. Цей емоціональний контакт
необхідний для її розвитку і росту.
- Будьте чесні з нею, намагайтесь не обдурювати навіть у дрібницях. Це не дозволить дітям ставати брехунами відносно себе і вас.
- Спонукайте дитину думати про те, що вона хоче, про що мріє.
- Запитуйте її, як ви разом можете досягнути її мрії або сповнення бажань. Ви допоможете дитині повірити, що мрії здійсненні, і вона може їх здійснити, якщо захоче.
- Головне орієнтувати дитину на те, щоб мрії були реальними.
- Робіть щось разом із нею. Це об'єднає вас і допоможе домогтися довір'я і тісного контакту.
Запитайте себе: виконання яких норм чекаєте Ви від вашої дитини? Чи відповідаєте Ви цим нормам? За що виступає Ваша сім'я? Який приклад Ви даєте вашій дитині? Чи виражаєте Ви часто незадоволення, лаєтесь, критикуєте інших і зупиняєтесь на негативних думках? Чи хочете Ви, щоб Ваші діти були такими? Чи Ви маєте у вашій сім'ї високі норми, живете самі відповідно цим нормам і чекаєте цього від ваших дітей? Чи розуміють вони, що людям, які належать до цієї сім'ї, необхідно відповідати Вашим вимогам, що окремі вчинки і погляди небажані?
Якщо люди в своїх діях і вчинках будуть керуватися тільки розрахунком на накопичення матеріальних благ і взагалі забудуть про свою душу, якій необхідна Доброта, Милосердя, Любов - ці загальнолюдські цінності, ми" просто задихнемося від злоби, агресії і власної жорстокості! Тому, незважаючи на складності в нашому житті, економічні негаразди, виховуйте наскільки можете своїх дітей в атмосфері любові, милосердя, доброти і Ви будете для них найкращим авторитетом, неперевершеним зразком людяності. І не бійтеся, що Ваша дитина піде в життя неозброєною, з неправильними орієнтирами. Якщо ми відмовимося від любові, доброти, милосердя, ми просто перекреслимо свою людську природу.
Якщо батьки не поважають один одного, то як вони можуть сподіватися, щоб їх дитина навчалася поваги? Якщо дитина ні від батька, ні від матері не бачить покірності, лагідності, - то як вона буде підкорятися батькам? Дитина може подумати, що все, що роблять батьки, правильно, навіть якщо їх вчинки проявляють недосконалість і є неправильними.
Часто дорослі не хочуть приймати подарунки від дітей, помилково думаючи, що залишати дітям подарунки, які вони хотіли б віддати, є ознакою любові. Ось як один чоловік розповідає:
- Я завжди відмовлявся, коли дитина пропонувала мені свої цукерки. Я вважав, що з моєї сторони було б люб'язно не приймати того, що мій син так дуже любив. Але коли я відмовлявся і давав йому можливість залишати все собі, я не бачив очікуваної радості у дитини. Тоді я зрозумів, що я відхиляв його щедрість, відхиляв його подарунки, відхиляв його самого. Після цього я завжди приймав такі подарунки, щоб дати йому зрозуміти, яка це радість - готовність віддавати.
Чоловік переглянув свою поведінку, він зрозумів душу свого сина
Якщо правильне повчання супроводжується вдалим прикладом, то діти можуть навчитися любити і бути щедрими. Вони можуть також учитися вибачатися, коли це доречно. Один батько розповідав: "Коли я по відношенню до дітей роблю помилку, я їм признаюсь. Я пояснюю їм коротко, чому я зробив цю помилку і що я був не правий. Це полегшує їм признаватися в своїх помилках, знаючи, що я сам недосконалий і зрозумію їх".
Діти люблять знати, на що вони можуть розраховувати, і коли батьки справедливо, але рішуче наказують їх за погані вчинки, у дітей виникає почуття постійності і захисту.
З боку батьків вимагається рішучість залишатися твердими, коли дитина просто не хоче слухатися батьківського наказу. Деякі батьки в таких випадках вступають в переговори з дитиною і вдаються до підкупу, щоб дитина зробила те, чого вони вимагали. Це неправильно. Тільки якщо Ви наполягаєте на своїх правилах і наказах, Ви можете ждати, що ваші діти "нав'язали їх" на своє серце.
Батько являється прикладом у родині має особливе значення, оскільки діти, зокрема сини, намагаються "робити з нього життя". Це стосується не лише навичок працелюбності. У дитячій свідомості віддзеркалюються також ставлення батька до матері, дітей, старших у сім'ї, інших людей. Нерідко дорослі діти переносять досвід батьківських сімей у власні родини, і добре, якщо він позитивний. У народній педагогіці це знайшло відображення в таких висловлюваннях: "які мама й татко, таке й ягнятко"; "яке волокно, таке й полотно"; "з кривого дерева крива й тінь" та ін. Батьки мають бути носіями багатьох позитивних моральних якостей
Таким чином, батьки повинні бути найближче до дитини, цікавитися її справами, разом проводити вільні години. В сім'ї, де люблять бувати разом, де цінують дружні, довірливі стосунки з дитиною, які передбачають власну відповідальність дитини, авторитет батьків у безпеці, а приклад батька й матері має велику виховну силу.
На цих батьківських зборах виступила директор школи Богуш І.С., а також Пантелей О.В. з лекцією "Жорстокість серед школярів", яка супроводжувалась відеоматеріалами про знущання підлітків над своїми однолітками. Ознайомили батьків з найпопулярнішими відеоіграми, в які грають діти. Лекція супроводжувалася відеоматеріалами. Усенко А.Ю.виступила з доповіддю "Дітям потрібне не повчання, а приклад". Доповідь доповнювалась демонстрацією соціальної реклами про приклад батьків. Після доповіді проведено анонімне анкетування "Чи гарні ви батьки?". Працівник РВ УМВС кримінальної міліції у справах неповнолітніх Юрочко В.М. виступив з лекцією "Кримінальна відповідальність".
Хід зборів:
Жорстокість серед школярів
Про підліткову жорстокість написано сотні книг і знято десятки фільмів. Цією проблемою стурбовані соціологи і вчителі, правоохоронці й психологи, міністри й президенти. Майже щодня в Україні констатуються вбивства, зґвалтування, рукоприкладства й каліцтва, скоєні неповнолітніми.
Актуальність теми безумовна, адже кількість дітей з агресивною поведінкою зростає. Це стало наслідком низки несприятливих факторів:
погіршення матеріального стану життя дітей;
- кризи сімейного виховання;
- неуваги до нервово-психічного стану дітей;
- впливу засобів масової інформації, кіно- і відеоіндустрії, які регулярно нав’язують культ насилля.
Розглянемо більш докладно фактори, що сприяють становленню агресивних форм поведінки.
По-перше,
На становлення агресивної поведінки впливають такі фактори:
1. Характер сімейних взаємин (постійні скандали, бійки між батьками, постійна ворожнеча між чоловіком і дружиною).
2. Стиль сімейного спілкування. Часті й невиправдано жорстокі покарання, відсутність догляду провокують дітей на агресивну поведінку.
3. Особливу жорстокість можуть виявляти також жертви гіперопіки, які не мали в дитинстві самостійності, можливості експериментувати, відповідати за свої вчинки. Жорстокість для них – своєрідний сплав помсти, самоствердження й водночас самоперевірки.
Потужним джерелом жорстокості й агресивності є засоби масової інформації.
1. Діти часто у грі або життєвих ситуаціях наслідують насильство, побачене на телеекрані.
2. Діти схильні ототожнювати себе з окремими жертвами або агресорами й переносити ці ролі в реальні ситуації.
3. Діти можуть у результаті побаченого вважати насильство прийнятою моделлю поведінки і способом вирішення своїх проблем, що в багатьох випадках і відбувається нині.
Також «вправлянням» у жорстокості є комп’ютерні ігри.
Популярність жорстоких ігор, у яких можлива жорстока поведінка, теж є причиною засвоєння агресивних форм поведінки. Гра в дечому усуває обмеження й робить жорстоку поведінку безпечною, без наслідків. Однак небезпечна причина такої поведінки в тому, що люди переживають приниження й образи у звичайному житті
. "Українська правда. Життя" попросила 14-річного київського підлітка Андрія скласти список найпопулярніших серед його друзів комп’ютерних ігор. В результаті отримали перелік із близько 20 найменувань – переважно найсучасніших і "найпрогресивніших" ігор.
Першою в цьому списку була "Mass Effect 3" – на перший погляд досить безневинна рольова іграшка, із чудовою графікою й цікавим сюжетом. Побачивши її фрагмент на моніторі в своєї дитини, більшість батьків не запідозрять абсолютно нічого неладного.Однак, виявляється, наприклад, що в цій грі можна вступати у сексуальні стосунки, в тому числі з представниками своєї статі та вигаданої раси.
Лишається лише радіти, що не з тваринами і не з малими дітьми.Тема гомосексуальних стосунків розвинута у ще одній популярній рольовій грі – "Dragon Age 2".Один із оглядачів навіть скаржиться, що за три години гри з пропозицією про інтимні відносини до нього звернулися троє чоловіків і лише одна жінка.
"Call of Duty: Modern Warfare – 2 і 3" також фігурували у складеному для нас списку. Як пояснив Андрій, такі ігри-шутери (тобто стрілялки) як Call of Duty або Battlefield приваблюють підлітків через можливість командної гри. Причому реалістичність зображення в цих двох іграх створюють ефект майже повної присутності.Саме з "Call of Duty: Modern Warfare – 2", випущеною в кінці 2009 року, був пов'язаний скандал через одну зі сцен під назвою "No russian", де ви маєте розстріляти мирних жителів у російському аеропорту, схожому на Шереметьєво-3.
Теракт у аеропорту Домодєдово, скоєний 2011 року, дуже перекликався з цією сценою. Тоді висловлювалися припущення, що саме гра могла стати своєрідною "інструкцією" для терористів.Нібито після скандалу цю місію вирізали в пізній версії гри. Однак Андрій розповів нам, що в піратській версії вона просто присутня, а в офіційній – також, але з попередженням, що її можна пропустити.До речі, як пише Wikipedia 21 квітня 2010 проект "Modern Warfare 2" був офіційно внесений до книги рекордів Гінесса як найуспішніший запуск в індустрії розваг. У перші 24 години було продано копій гри на 401,6 мільйони доларів. Минулий рекорд належав грі GTA 4, яка в перший день продажів заробила 310 мільйонів доларів.
І зараз GTA 4 залишається однією з найпопулярніших ігор у всьому світі, в тому числі серед українських підлітків.
Ви поринаєте у кримінальний світ, в якому потрібно виконувати різноманітні "місії" – ну, вбити когось, вибити гроші, стежити і т.д. Можна відбирати автомобілі в перехожих, вбивати перехожих і взагалі поводитись, як справжній мафіозі.Тут також присутні брутальні, як і сама гра, сексуальні сцени з повіями.Окрема історія – так звані моди, або доповнення, які досить легко встановити до цієї гри.
Деякі з них дають можливість, наприклад, ґвалтувати будь-яких жінок на вулиці, причому в досить реалістичному змалюванні.Цікаво, коли діти, які граються в такі ігри з 11-12 років, трохи підростуть, вони даруватимуть дівчатам квіти й присвячуватимуть вірші?Дещо схожа на GTA ще одна популярна "кримінальна" гра "Saints row the third", де ви як члени банди маєте змагатися за вплив із іншими бандитськими угрупуваннями.Однак найбільше вразила автора цих рядків у наданому підлітком списку зовсім "свіжа" іграшка "The darkness 2".
Можливість розірвати противника навпіл, відрубати йому половину тіла, вирвати серце, прогризти тулуб своїми зміями-помічниками, ще й періодичні вставки із психлікарні, де нібито насправді знаходиться головний герой, створює відчуття, що світ і справді збожеволів
. А, власне, чому б ні? Що для батьків простіше – хвилюватися, щоб на вулиці дитя не вскочило в якусь халепу, не застудилося, не збило коліна, чи знати, що воно в теплі, комфорті й безпеці сидить перед монітором, поки вони не прийдуть з роботи?
А коли прийдуть, про що спитають дитину? "Як справи в школі? Зробив уроки? Чим займався?". Якщо відповіддю буде "У школі все добре, уроки зробив, а потім грався на комп’ютері з друзями по інтернету", втомлений батько або мати задоволено погладить дитину по голівці і знову зосередиться на своїх дорослих справах, вважаючи, що на цьому фронті все спокійно.
Але чи впевнені шановні батьки, що вони знають, чим насправді живуть їхні діти?
:Наведу декілька жахливих випадків дитячої жорстокості .Цією весною в Одеській області троє старшокласниць ледве не до смерті побили в шкільній теплиці свою однокласницю. Свідками цієї дії були десятки осіб, які знімали побоїще на мобільні телефони і підтримували оплесками розгніваних дівчат. І ніхто з учнів не втрутився. Справу б зам'яли, оскільки одна з нападаючих - дочка багатих батьків, а жертва - дівчинка з простої сім'ї. Але в розслідування втрутилися правоохоронні органи з Одеси, і зараз ведеться слідство.
Або ще один випадок, що стався в столиці. Двоє виродків вбили пенсіонерку, після чого ще й познущалися над тілом. 13-річний Сашко (з дуже забезпеченої сім'ї) і 21-річний Сергій (раніше судимий) хотіли пограбувати 73-річну бабусю і жорстоко побили її в підворітті. Потім судмедексперти нарахували тільки на черепі 7 (!) проломів, ребра майже всі зламані. Хлопці взяли сумку, а там 2 гривні в гаманці. Від злості вони продовжили знущатися над померлою вже жінкою.
На початку вересня у шахтарському місті стався прикрий інцидент з школярами. На стадіоні однієї з шкіл двоє хлопчаків нацькували породистого пса на свого однолітка, який їм чимось не сподобався.
Коли переляканий хлопчина впав на траву, вони підбігли і почали його бити. Невідомо, чим би цей конфлікт закінчився, якби не нагодилися старші... Закривавлений, у сльозах, потерпілий прибіг додому. Потім була лікарня, судмедекспертиза, розмова з працівниками відділення кримінальної міліції в справах дітей, які й займалися розслідуванням даного випадку.
Нещодавно стала відомою інформація про те, як один малолітній учень шляхом обману заволодівав золотими речами дівчаток, в деяких випадках застосовуючи навіть фізичну силу та вдаючись до погроз. Встановили, що прикраси зовсім юний вимагач приносив додому і в ломбард їх здавала його мама, не питаючи, де син це взяв.
Набрав резонансу в місті й випадок, коли неповнолітній «поставив на лічильник» свого однолітка, мама якого перебуває в Італії, вимагаючи від нього щомісячно гроші.
Інколи дитяча байдужість, а то й жорстокість є просто вражаючою. Однолітки дражнять, обзивають різними прізвиськами своїх однокласників, принижують слабших. –
Помиляються ті, хто вважає, що дитяча жорстокість - це природна вікова особливість, яка мине сама собою з віком. Якщо дитина безконтрольно і безкарно скоює жорстокі вчинки, то така поведінка може стати звичною і закріпитися в старшому віці. Тому змалечку необхідно присікати прояви жорстокості, а головне - активно формувати здатність співчувати й співпереживати.
І на закінчення хочу сказати: у сім'ї , де панує любов, де з дитиною розмовляють і пояснюють їй, що у світі важливим є добро, виросте морально сильна та хороша людина.
«Приклад батьків у вихованні дітей»
Схильність до наслідування — невід'ємна риса людської природи, яка особливо сильною є у дітей шкільного віку. Діти бездоказово, вбачаючи в батьках захист, опору, поважаючи їх досвід, знання, уміння, щиро прагнуть у всьому бути схожими на старших, наслідують їх поведінку, розмови, звички, не вникаючи в суть явищ.
Підлітки вже не сліпо копіюють дорослих, їх наслідування стає вибірковим: наслідують вони лише те, що їм здається гідним цього. Приклад батьків для підлітка має вагу в тому випадку, коли батько та мати авторитетні в його очах. Як же батькам досягти того, щоб їх авторитет був беззаперечним, а отже, і приклад був гідним наслідування їх дитиною-підлітком ?
За народною педагогікою, родинне виховання матиме плідні наслідки тоді, коли в сім'ї прикладом для наслідування являються найперші вихователі дитини - батько і мати. Це стосується насамперед головної місії батьків—виховання дитини. Народ підмічає, що повноцінне виховання дітей відбувається лише в щасливих сім'ях, де першоосновою шлюбу є мотиви високоморального порядку - любов, повага, вірність, взаємодопомога подружжя. Доброзичливі стосунки між батьками та їхнє гуманне ставлення до дітей та найстарших у родині - дідуся і бабусі - є найпершою запорукою становлення батьківського авторитету. Лише такий сімейний устрій породжує почуття довіри дітей до старших, усвідомлення того, що батьки воліють передати дітям у спадок все найцінніше з того, що мають самі: знання, досвід, мудрість життя. Лише в благодатній атмосфері злагоди й любові зростають такі високоморальні якості, як порядність, щирість, доброзичливість, працелюбність, шана до старших тощо. І навпаки, відсутність любові, духовної єдності, довір'я і взаємоповаги між батьком і матір'ю ведуть до чвар, конфліктів. Все це травмує дитячі душі.
Для дитини важливо, щоб її любили, їй важлива увага. їй не потрібно багато, іноді декілька хвилин, і вона буде почувати, що потрібна, що її люблять, що важлива для своїх батьків. Відомий такий факт: без фізичного і емоціонального контакту з особистість дитини не формується. Доведено багаточисельними дослідженнями, що такі діти стають фізично і розумово відсталими.
Дитина дорослішає і розвивається, але протягом всього періоду розвитку їй необхідна любов і ласка, розуміння її почуттів.
Демонструйте дитині свою любов до неї? Покажіть, що ви намагаєтесь зрозуміти свою дитину і її вчинки.
Проявляйте терпіння, адже ніхто не говорив, що це буде легко.
Пояснюйте свої вчинки і почуття.
- Намагайтесь запропонувати їй самій що-небудь зробити для вас, навіть якщо після цього вам доведеться відмивати кухню чи робити генеральне прибирання.
- Не забувайте хвалити дитину і її. Цей емоціональний контакт
необхідний для її розвитку і росту.
- Будьте чесні з нею, намагайтесь не обдурювати навіть у дрібницях. Це не дозволить дітям ставати брехунами відносно себе і вас.
- Спонукайте дитину думати про те, що вона хоче, про що мріє.
- Запитуйте її, як ви разом можете досягнути її мрії або сповнення бажань. Ви допоможете дитині повірити, що мрії здійсненні, і вона може їх здійснити, якщо захоче.
- Головне орієнтувати дитину на те, щоб мрії були реальними.
- Робіть щось разом із нею. Це об'єднає вас і допоможе домогтися довір'я і тісного контакту.
Запитайте себе: виконання яких норм чекаєте Ви від вашої дитини? Чи відповідаєте Ви цим нормам? За що виступає Ваша сім'я? Який приклад Ви даєте вашій дитині? Чи виражаєте Ви часто незадоволення, лаєтесь, критикуєте інших і зупиняєтесь на негативних думках? Чи хочете Ви, щоб Ваші діти були такими? Чи Ви маєте у вашій сім'ї високі норми, живете самі відповідно цим нормам і чекаєте цього від ваших дітей? Чи розуміють вони, що людям, які належать до цієї сім'ї, необхідно відповідати Вашим вимогам, що окремі вчинки і погляди небажані?
Якщо люди в своїх діях і вчинках будуть керуватися тільки розрахунком на накопичення матеріальних благ і взагалі забудуть про свою душу, якій необхідна Доброта, Милосердя, Любов - ці загальнолюдські цінності, ми" просто задихнемося від злоби, агресії і власної жорстокості! Тому, незважаючи на складності в нашому житті, економічні негаразди, виховуйте наскільки можете своїх дітей в атмосфері любові, милосердя, доброти і Ви будете для них найкращим авторитетом, неперевершеним зразком людяності. І не бійтеся, що Ваша дитина піде в життя неозброєною, з неправильними орієнтирами. Якщо ми відмовимося від любові, доброти, милосердя, ми просто перекреслимо свою людську природу.
Якщо батьки не поважають один одного, то як вони можуть сподіватися, щоб їх дитина навчалася поваги? Якщо дитина ні від батька, ні від матері не бачить покірності, лагідності, - то як вона буде підкорятися батькам? Дитина може подумати, що все, що роблять батьки, правильно, навіть якщо їх вчинки проявляють недосконалість і є неправильними.
Часто дорослі не хочуть приймати подарунки від дітей, помилково думаючи, що залишати дітям подарунки, які вони хотіли б віддати, є ознакою любові. Ось як один чоловік розповідає:
- Я завжди відмовлявся, коли дитина пропонувала мені свої цукерки. Я вважав, що з моєї сторони було б люб'язно не приймати того, що мій син так дуже любив. Але коли я відмовлявся і давав йому можливість залишати все собі, я не бачив очікуваної радості у дитини. Тоді я зрозумів, що я відхиляв його щедрість, відхиляв його подарунки, відхиляв його самого. Після цього я завжди приймав такі подарунки, щоб дати йому зрозуміти, яка це радість - готовність віддавати.
Чоловік переглянув свою поведінку, він зрозумів душу свого сина
Якщо правильне повчання супроводжується вдалим прикладом, то діти можуть навчитися любити і бути щедрими. Вони можуть також учитися вибачатися, коли це доречно. Один батько розповідав: "Коли я по відношенню до дітей роблю помилку, я їм признаюсь. Я пояснюю їм коротко, чому я зробив цю помилку і що я був не правий. Це полегшує їм признаватися в своїх помилках, знаючи, що я сам недосконалий і зрозумію їх".
Діти люблять знати, на що вони можуть розраховувати, і коли батьки справедливо, але рішуче наказують їх за погані вчинки, у дітей виникає почуття постійності і захисту.
З боку батьків вимагається рішучість залишатися твердими, коли дитина просто не хоче слухатися батьківського наказу. Деякі батьки в таких випадках вступають в переговори з дитиною і вдаються до підкупу, щоб дитина зробила те, чого вони вимагали. Це неправильно. Тільки якщо Ви наполягаєте на своїх правилах і наказах, Ви можете ждати, що ваші діти "нав'язали їх" на своє серце.
Батько являється прикладом у родині має особливе значення, оскільки діти, зокрема сини, намагаються "робити з нього життя". Це стосується не лише навичок працелюбності. У дитячій свідомості віддзеркалюються також ставлення батька до матері, дітей, старших у сім'ї, інших людей. Нерідко дорослі діти переносять досвід батьківських сімей у власні родини, і добре, якщо він позитивний. У народній педагогіці це знайшло відображення в таких висловлюваннях: "які мама й татко, таке й ягнятко"; "яке волокно, таке й полотно"; "з кривого дерева крива й тінь" та ін. Батьки мають бути носіями багатьох позитивних моральних якостей
Таким чином, батьки повинні бути найближче до дитини, цікавитися її справами, разом проводити вільні години. В сім'ї, де люблять бувати разом, де цінують дружні, довірливі стосунки з дитиною, які передбачають власну відповідальність дитини, авторитет батьків у безпеці, а приклад батька й матері має велику виховну силу.
